роблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вимушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2) прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. •• Ви/мушений прогу/л час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3)… … Український тлумачний словник
драматичний — а, е. 1) Прикм. до драма 1), 2). 2) Сповнений драматизму. 3) Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4) муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). •• Драмати/чне сопра/но … Український тлумачний словник
натуральний — а, е. 1) заст. Природознавчий. 2) Природного походження; прот. штучний. 3) Який існує в дійсності; справжній. •• Натура/льне число/ мат. всяке ціле додатне число, тобто будь яке число натурального ряду. Натура/льний ряд мат. у первісному… … Український тлумачний словник
невдаваний — неуда/ваний, а, е. Справжній, не штучний, не роблений … Український тлумачний словник
робленість — ності, ж. Абстр. ім. до роблений 2) … Український тлумачний словник
роблено — Присл. до роблений 2) … Український тлумачний словник
роль — і, ж. 1) Художній образ, втілюваний актором на сцені, у кінофільмі і т. ін. || перен. Нещирий, роблений спосіб поведінки, дії. 2) Повний текст однієї дійової особи в п єсі. 3) Яка небудь робота, якесь заняття, певний вияв себе в чому небудь. ||… … Український тлумачний словник
удаваний — (вда/ваний), а, е. Умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку тощо). || Нещирий, яким маскують справжні почуття, ставлення до кого небудь і т. ін. || Штучно викликаний, збуджений, награний (про стан, почуття). || Підроблений під … Український тлумачний словник
штучний — I а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари. || Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці. II а, е. 1) Зробл. рукою людини. || Схожий на справжній (про … Український тлумачний словник